Необходимость коррекции

За даними World Steel Association, в лютому в КНР було вироблено 61,8 млн. тонн металу, а у всіх інших країнах - тільки 61,4 млн. тонн.Завдяки Китаю, який за перші два місяці поточного року збільшив обсяг виплавки на 10,6% порівняно з минулим роком, світове виробництво сталі в січні-лютому перевищило показники аналогічного періоду річної давності на 2,7%. На думку багатьох фахівців, цей надлишок пропозиції став однією з причин пониження котирувань на сталеву продукцію в кінці лютого - початку березня поточного року. У той же час у більшості держав металурги дещо збавили оберти в порівнянні з минулим роком. Деякий спад (на 2,9%) відбулося, зокрема, в Україні.Несприятлива ринкова кон'юнктура змушує деяких виробників коригувати свої інвестиційні програми. Так, група бразильських інвесторів, які реалізують проект прокатного заводу Companhia Siderúrgica Suape (CSS), оголосила про перенесення терміну завершення будівництва з 2014-го на 2015 рік. Підприємство буде щорічно випускати 800 тис. тонн листової продукції, включаючи гарячо-та холоднокатані рулони, а також сталь з покриттям.Саудівська компанія Al-Tuwairqi Group також повідомила, що не поспішатиме з введенням до ладу електросталеплавильного комплексу на своєму заводі NASCO. Електропіч продуктивністю 1,5 млн. тонн на рік, яку передбачалося запустити вже на початку цього року, пройде "гарячі" випробування не раніше квітня.В принципі, попит на сталеву продукцію в Саудівській Аравії останнім часом пішов на підйом, а введення в лад нового ЕСПК дозволить Al-Tuwairqi довести свої потужності з виплавки сталі до 2,5 млн. тонн на рік і завдяки цьому зменшити залежність від імпорту напівфабрикатів , яких компанії поки потрібно до 170 тис. тонн на місяць. Однак компанія поки що має у своєму розпорядженні лише одним підприємством з виробництва горячебрікетірованного заліза продуктивністю 1,5 млн. тонн на рік, а в Саудівській Аравії зараз набагато простіше знайти напівфабрикати для випуску довгомірного прокату, ніж сировина для виплавки сталі.У той же час таїландська компанія G Steel має намір до кінця другого кварталу відновити роботу двох своїх простоюють металургійних підприємств, сукупна продуктивність яких становить 3,6 млн. тонн гарячого прокату, 500 тис. тонн холоднокатаних рулонів і 400 тис. тонн оцинкованої сталі на рік. З 2008 року завантаження потужностей цих заводів не перевищувала 50%, а минулого року їх взагалі довелося зупинити. Однак керівництво G Steel розраховує до кінця поточного року повернути обидва підприємства до повноцінного завантаженні.Фахівці відносяться до цих планів з деяким скепсисом. Попит на сталеву продукцію в Таїланді останнім часом трохи збільшився, але одночасно на місцевому ринку зросла і частка імпорту. Японські автомобілебудівні компанії, що мають дочірні підприємства в Таїланді, воліють купувати сталеву продукцію в Японії. Крім того, японські металурги, що втрачають позиції під натиском китайських і корейських конкурентів, останнім часом нарощують свою присутність в Таїланді, який перетворився для них на один з найважливіших зарубіжних ринків.Взагалі, як зазначають фахівці компанії Magna International, найбільшого в світі виробника автомобільних деталей, в найближчі роки світове автомобілебудування навряд чи буде розвиватися вражаючими темпами. У Європі, зокрема, в цьому році очікується спад, який буде з працею перекритий збільшенням випуску в інших регіонах. У зв'язку з цим помітну стурбованість проявляють індійські металурги. В останні роки всі провідні сталеливарні компанії країни створили спільні підприємства з випуску автолиста з японськими і корейськими партнерами, а тепер виходить, що значна частка цих потужностей виявиться незатребуваною.Америка для нас не зразокНа початку другої половини березня котирування на сталеву продукцію на світовому ринку продовжували знижуватися. Єдиним винятком з цього правила стали США, де металургійним компаніям вдалося хоч частково перенести на вартість готового прокату березневе подорожчання металобрухту на 20-40 доларів за тонну. Довгомірних продукція на американському ринку зросла в ціні приблизно на 20-30 доларів за тонну в порівнянні з початком поточного місяця, а листова сталь - на 10-20 доларів за тонну. На думку спостерігачів, металургам тут допомогли обнадійливі дані про відновлення таких галузей, як будівельна та автомобільна.Однак у всіх інших регіонах справи продовжують складатися несприятливо для виробників сталі. Китайським компаніям так і не вдалося зупинити зниження котирувань всередині країни і за кордоном. Вартість гарячого прокату скоротилася до 575-590 доларів за тонну FOB, а товстолистової сталі - до 570-580 доларів за тонну FOB. При цьому більшість споживачів вичікують і вимагають більш серйозних поступок. Очевидно, незабаром доведеться опустити котирування японських та корейських металургам. Пропонований ними гарячий прокат поступово ковзає до позначки 630 доларів за тонну FOB, але, мабуть, для укладання угод ця продукція повинна ще трохи подешевшати.Українські металурги, щоб отримати нові контракти з покупцями в Туреччині та країнах Перської затоки, теж були змушені помітно зменшити ціни. Гарячекатані рулони українського виробництва подешевшали до 550-570 доларів за тонну FOB, а при поставках до Туреччини угоди могли відбуватися і з розрахунку 545 доларів за тонну FOB. Російські компанії, що пропонують аналогічну продукцію не менш ніж по 580 доларів за тонну FOB, поки фактично перебувають поза ринком.Заготовки українського та російського виробництва проявляють більшу стійкість. Останнім часом продажі здійснюються в основному по 530-535 доларів за тонну FOB, що приблизно відповідає рівню першої половини березня. Деякі компанії пропонують квітневу продукцію по 540 доларів за тонну FOB, але реалізувати це підвищення буде дуже складно. Турецькі виробники довгомірного прокату в черговий раз не змогли підняти котирування на арматуру. Їх продукція користується попитом у США, Іраку і країнах Перської затоки, але ціни при цьому не перевищують 600-610 доларів за тонну FOB. Враховуючи, що в близькосхідному регіоні знову з'явилася дешева китайська продукція вартістю менше 600 доларів за тонну CFR, на більше зараз розраховувати складно.Зниження курсу євро по відношенню до долара дещо поліпшило становище європейських металургів. Принаймні, закупівлі китайського та індійського плоского прокату призупинилося. Навіть українські гарячекатані рулони, які пропонуються по 590 доларів за тонну DAP, виглядають недостатньо дешевими в очах східноєвропейських дистрибуторів. У той же час, єврові котирування на сталеву продукцію в країнах Євросоюзу практично не змінилися. Гарячекатані рулони продаються за 450-490 євро за тонну EXW при досить слабкому попиті.ЗаспокоєнняСпад на спотовому ринку залізної руди призупинився. Протягом всього минулого тижня котирування зберігали стабільність на рівні 135-137 доларів за тонну CFR Китай для 63,5%-ного індійського концентрату. Попит з боку китайських компаній всі ці дні був невисокий, однак і постачальники сировини воліли вичікувати і не збивати ціни.За оцінками аналітиків, китайська металургійна галузь перебуває в даний час у вельми суперечливому стані, що впливає і на ринок руди. З одного боку, обсяги виробництва продовжують залишатися високими. За даними китайської металургійної асоціації CISA, в першу декаду березня в країні щодня виплавлялося в середньому 2.085 млн. тонн сталі, що дещо поступається лютневому рекордного результату (більше 2,2 млн. тонн на день), але все одно досить немало.З іншого боку, на китайському ринку сталі спостерігається надлишок пропозиції, тому всі чекають подальшого скорочення обсягів випуску. Крім того, з настанням весни в Китаї почне збільшуватися власний видобуток залізної руди, так що потреба в імпортній сировині скоротиться.У будь-якому випадку експерти впевнені в тому, що в осяжному майбутньому котирування на ЗРС більше не повернуться в інтервал 150-160 доларів за тонну CFR, в якому вони знаходилися в січні-лютому. Всі учасники ринку очікують спаду, хоча і не знають, як глибоко в підсумку "просядуть" ціни. Втім, постачальники сировини заспокоюють себе надіями на те, що серйозного обвалу в осяжному майбутньому не відбудеться.Зокрема, австралійська компанія FMG, для якої особливо важливе збереження відносної дорожнечі сировини через високу собівартість і обширних боргів, прогнозує, що до кінця поточного року руда не опуститься нижче 120-130 доларів за тонну CFR Китай. Приблизно таких же поглядів дотримується й інший австралійський виробник ЗРС компанія Rio Tinto. Тільки в бразильській Vale не виключають, що в другому півріччі поточного року руда може подешевшати до 110 доларів за тонну, хоча і сподіваються, що настільки глибокий спад матиме короткостроковий характер.