Депресивні тенденції світових ринків відбилися і на динаміці розцінок на метал в ЄС. При цьому ціни на довгомірну продукцію, які були не надто високі, коливаються навколо зайнятого раніше рівня і, схоже, будуть зберігати відносну стабільність і далі. У той же час розцінки на листовий метал, які злетіли в лютому «до небес», знижуються ось уже два місяці ─ багато в чому завдяки насиченню ринку ЄС дешевим українським прокатом. Подібні тенденції можуть тривати ще місяць-другий.
Розцінки на метал в країнах ЄС останні три місяці рухалися різноспрямовано. Так, якщо цінові рівні довгомірного прокату, досягнуті наприкінці січня (близько 700 $ / т), з тих пір істотно не змінювалися, то розцінки в плоскому сегменті зазнавали набагато більш драматичні коливання (рис. 1, рис. 2). В кінцевому підсумку і вони опустилися на рівень початку лютого (близько 800 $ / т), чому, проте, передувало встановлення цінового рекорду останніх двох років ─ в березні ціни на г / к лист досягали 870-900 $ / т. У порівнянні з нижньою точкою в листопаді минулого року (620 $ / т), приріст котирувань становив майже 50%. У той же час в довгомірних сегменті можна говорити лише про відносно помірному зростанні ─ порядку 20%.
Рис. 1. Порівняльна динаміка цін на довгомірний прокат: виробників у Південній Європі та Україні; закупівельних цін на Близькому Сході за даними видавництва «Металіка»
Рис. 2. Порівняльна динаміка цін виробників на плоский прокат в Південній Європі, Україні, Китаї за даними видавництва «Металіка»
Подібний різнобій в динаміці основних сегментів ринку металу ЄС має як зовнішні, так і внутрішні причини. По-перше, розцінки на плоский прокат в світі дійсно росли трохи швидше, ніж на довгомірний. Це обумовлено все ще жалюгідним у багатьох країнах станом будівельної галузі, яка споживає арматуру і супутні товари. При цьому відносно відновилися машинобудування створювало хоч якийсь попит на листовий метал. Особливо яскраво подібні тенденції проявилися саме в ЄС. По-друге, додатковим ударом по ринку довгомірного прокату стали події в Північній Африці і на Близькому Сході, фактично заморозили попит на арматуру в регіоні. Канал скидання надлишків продукції для південноєвропейських металургійних компаній виявився перекритим. Мало того, випадання арабських країн з ринку різко загострило внутрішню конкуренцію виробників ЄС з українськими та турецькими експортерами довгомірної продукції. Від різкого обвалу розцінок ринок врятували лише дорожнеча сировини і сумний досвід минулого року, довів, що демпінгом в умовах відсутності попиту багато чого не доб'єшся. Ще одним стабілізуючим фактором стало істотне зміцнення євро, що змушували металургів ЄС знижувати котирування в європейській валюті, одночасно утримуючи доларові розцінки на відносно стабільному рівні. Таким чином, «зі скрипом» відігравши підвищення собівартості в результаті подорожчання руди і коксу, розцінки в сегменті довгомірного прокату виявилися «вмороженностью» в нинішній ціновий рівень ─ нижче ніхто не продає, а вище ніхто не купує.
Інакше розвивалася ситуація на ринку плоского прокату. Завалений китайськими замовленнями машинобудівний комплекс Німеччини показував непогану динаміку розвитку, що на тлі зростання світових ринків дозволяло місцевим металургам, які мають природний пріоритет, збільшувати розцінки в ЄС випереджаючими темпами. При цьому якщо в сегменті довгомірного прокату позитивна динаміка перервалася вже в лютому, то для плоского прокату зоряним часом став саме останній місяць зими. Втім, досить швидко стало ясно, що ціни ростуть дуже швидко. Природним гальмом подібної тенденції виступили українські металурги, продукцією яких в ЄС починають активно цікавитися, коли розрив між експортними розцінками з Україною і відпускними цінами європейських металургів досягає 70-100 $ / т.
До початку березня подібний розрив становив уже близько 150 $ / т. У цей час на Східноазіатський ринок вийшли китайські експортери, різко знизивши котирування і наростили обсяги відвантажень. Це було викликано як застоєм на ринку металу в Піднебесній, так і майбутнім посиленням експортних правил в КНР. Китайським виробникам необхідно було встигнути скинути накопичені надлишки, що викликало обвал цін на східноазіатському ринку і, як наслідок, витіснення звідти українських і російських виробників плоского прокату. Останні, щоправда, часто продавали там не готову продукцію, а сляби, але в будь-якому випадку певна частина виробленого металу знаходила свого покупця саме у Східній Азії.
Витіснена з цього регіону продукція попрямувала на ринки ЄС за ще нижчими, ніж до цього, цінами. Це і викликало обвал цін на плоский прокат. Втім, коли з'ясувалося, що китайські металурги більше певного рівня знижувати ціни не будуть (тобто, різкого краху цінових рівнів вдасться уникнути), котирування плоского прокату в ЄС також стабілізувалися. Злий жарт, повторимося, з металургами ЄС зіграло зміцнення євро: у той час як вони в квітні, намагаючись протистояти експансії дешевого українського прокату, знижували ціни в європейській валюті, доларові котирування залишалися в цілому стабільними.
Тим часом, експортери з країн СНД, які не бажають зменшувати випуск продукції, зіткнулися зі скороченням попиту на іншому регіональному ринку ─ в Південній Америці. Щоб розвантажити переповнені склади, вони почали різко знижувати експортні котирування в кінці квітня, що знову збільшило розрив між цінами українських та європейських виробників до 150 $ / т. Судячи з усього, це означає формування тренду щодо подальшого зниження цін в ЄС, як би цьому не опиралися місцеві виробники.
У той же час, на китайському ринку, який по суті і є головним рушієм ринку світового, спостерігається певна активізація споживання. Невідомо, наскільки далеко вона зайде, враховуючи заходи уряду Піднебесної за посилення умов кредитування. Тому металурги ЄС намагаються по можливості затягнути зниження розцінок, сподіваючись на можливу активізацію світових ринків. Українським металургам, у свою чергу, набагато важливіше продати свій метал вже зараз (хай навіть за низькою ціною), а не через місяць-два, коли він буде коштувати дорожче. Це означає, що найближчі місяці на ринку плоского прокату в ЄС пройдуть під знаком боротьби між двома цими тенденціями. Її результати і визначать подальшу траєкторію цінової кривої, яка, схоже, в будь-якому випадку буде перебувати в негативній зоні. Питання полягає тільки в крутизні спаду.
Для внутрішнього українського ринку нинішнє зниження експортних розцінок (поряд з нерозпроданими запасами металу) на тлі слабкого зовнішнього попиту відкриває можливість вряди-годи відкоригувати завищені ціни на лист. Це може привести і до зменшення котирувань трубної продукції. Втім, український ринок металу традиційно куди більш сприйнятливий до позитивного, а не до негативного тренду. Що стосується довгомірного прокату, то поки що суттєвих причин для різкої зміни розцінок ні на зовнішньому, ні на внутрішньому ринку не проглядається. Здешевлення брухту в цілому буде тягнути ціни вниз, у той час як деяка активізація попиту в арабських країнах після виснаження зроблених раніше запасів по ідеї має сприяти збільшенню розцінок.
Загальний настрій ринку зараз не дозволяє говорити про можливість різких переломів у ціновій кривої. Відповідно, це буде відображатися на внутрішньому ринку як країн ЄС, так і Україна, у вигляді збереження нинішніх рівнів розцінок. Таким чином, ціни на плоский прокат в ЄС (і, можливо, в Україну) повинні, зважаючи на все, знижуватися. Довгомірний прокат збереже стабільність своїх котирувань.
