«Нафта Росії». Компанія ENRC, можливо, покине британський фондовий ринок після 5 років роботи на ньому, залишивши міноритарним акціонерам лише малу частку їх вкладень. DW вивчала підгрунтя історії.
Казахстанська компанія Eurasian Natural Resources Corporation (ENRC) в 2007 році добилася великих успіхів. Вдалий вихід на Лондонську фондову біржу супроводжувався швидким і майже дворазовим зростанням вартості акцій ENRC, що займається видобутком і переробкою мінеральних ресурсів. На Заході многоіх здавалося, що казахстанці успішніше всіх в СНД спіткали закони ринкової економіки. "Капіталістична диво з казахстанському степу" - так назвала незадовго до цього німецька ділова газета Handelsblatt статтю, присвячену успіху іншого сировинного гіганта з Казахстану, компанії "Казахмис".
"Казахмис", що спеціалізується в першу чергу на видобутку міді, двома роками раніше став першою компанією з пострадянських країн, яка вдало розмістила свої акції на Лондонській фондовій біржі. Більше того, в 2006 році компанія була включена в найважливіший британський біржовий індекс FTSE 100. "Казахмис" придбав значну частку акцій ENRC, а у великих акціонерів ENRC були і акції "Казахмиса". Здавалося, що історія успіху двох гігантів тільки починається.Лише п'ята частинаУ 2008 році біржові котирування акцій обох компаній обрушилися в перший раз. Тоді це не було чимось особливим - під час піку світової фінансової кризи впала капіталізація переважної кількості фірм у всіх частинах світу. Незважаючи на стрімке відновлення загублених позицій вже до 2011 року, сировинні компанії і сьогодні переживають не найпростіші часи. Відчуття, що ціни на сировину будуть увесь час зростати, підганяли попитом з Китаю та Індії, зникло, що не забарилося позначитися на ставленні інвесторів до всієї галузі.Однак, наприклад, за останні п'ять років найбільший в світі гірничодобувний концерн BHP Billiton, на який хотів бути схожим "Казахмис", втратив всього лише 16 відсотків своєї ринкової вартості. У той час як ENRC стоїть сьогодні лише п'яту частину того, у що його оцінювали 5 років тому, а "Казахмис" - і того менше (втрата капіталізації склала на 1 серпня 2013 понад 80 відсотків).
ENRC таку оцінку вважає "некоректним", а на прохання DW прокоментувати ситуацію, запропонувала відраховувати втрату капіталізації з моменту виходу на біржу: тоді виходить, що вона дорівнює 58 відсоткам. Обидві компанії вилетіли з біржового індексу Stoxx Europe 600, а "Казахмис" з індексу найбільших компаній FTSE 100 перемістився в менш значимий FTSE 250.
"Швидше Радянський Союз, ніж лондонський Сіті"Виною таким слабким біржовим показниками був, судячи з усього, не тільки криза. Протягом останніх п'яти років в ЗМІ регулярно з'являлися негативні публікації про компанію ENRC і її керівництво. З 1996 року основні акціонери компанії - Аліджан Ібрагімов, Олександр Машкевич і Патоху Шодієв - перебували в Бельгії під слідством за підозрою у відмиванні грошей, яке було припинено тільки в серпні 2011 року. Не виключено, що в тому числі і через ці підозр всі троє не входили до складу ради директорів.Але наймані акціонерами з боку незалежні члени ради директорів на своїх посадах не затримувалися. Самим скандальний був догляд в 2011 році одного з членів ради директорів, досвідченого британського керуючого Кена Оліс. У британських ЗМІ часто згадувалася використана ним фраза про те, що стиль ведення бізнесу в ENRC схожий "більше на Радянський Союз, ніж на лондонський Сіті". У компанії звинувачення заперечували. Шуму наробила і відставка вже в квітня 2013 року іншого члена ради директорів, сера Пола Джаджа. У липні компанія подала на нього до суду, звинувативши в розголошенні конфіденційної інформації. У відповідь Джадж пообіцяв подати зустрічний позов і "розповісти всю таємницю про ENRC".
Діяльністю компанії в квітня 2013 року офіційно зайнялася британська урядова служба з боротьби з фінансовими махінаціями у великих розмірах (Serious Fraud Office, SFO). За запитом DW представник служби підтвердив, що розслідування за підозрою в корупції, шахрайстві і хабарництві в ENRC триває.Два різних виборуТепер шляху казахстанських компаній розходяться: у п'ятницю, 2 серпня, акціонери "Казахмиса" на зборах в Лондоні погодилися продати свою частку акцій ENRC групі її акціонерів, виступаючої від імені консорціуму Eurasian Resources. Для "Казахмиса" це збиткова угода, адже навіть рік тому за той же пакет можна було отримати в два рази більше. "Ми зробили все можливе, щоб підняти ціну", - заявив днями газеті Financial Times глава ради директорів "Казахмиса" Саймон Хіл.
На прохання DW оцінити угоду, представник "Казахмиса" послався на раніше опублікований прес-реліз ради директорів компанії. У ньому пропонувалося позбутися активу, яка не прикрашав фінансову звітність, знизити боргове навантаження і збільшити до 58 відсотків частку власних акцій, що знаходяться у вільному обігу. Адже чим більше акцій продається і купується на біржі, тим потенційно вищий інтерес інвесторів.
А ось консорціум Eurasian Resources, отримавши пакет акцій ENRC від "Казахмиса", встановить контроль над ENRC. Раніше консорціум оголошував про намір викупити на ринку акції і знову зробити компанію непублічної. Проте в інтерв'ю DW представник консорціуму лише заявив, що "говорити про відхід з біржі поки немає сенсу", не виключивши, що консорціум "може і піти на цей крок". За словами представника Eurasian Resources, 7 серпня міноритарним акціонерам буде зроблено пропозицію про продаж своїх акцій консорціуму.Постраждалі міноритаріїСкладно підрахувати, як угода між "Казахмисом" і ENRC відіб'ється на держбюджеті Казахстану, адже у держави є пакети акцій обох фірм. На запит DW комітет з держмайну та приватизації при міністерстві фінансів Казахстану не відповіли. Але, схоже, головні постраждалі в цій історії - міноритарні акціонери ENRC.
Багато британців володіють акціями компанії, в тому числі - через паї в інвестиційних фондах, які люди купують, щоб фінансово забезпечити власну старість. "Це велика проблема, адже обидві компанії були такими великими, що увійшли до числа тих, які впливають на біржові індекси, і інвестиційні фонди були змушені купувати їх акції", - пояснив DW Роджер Лосон, глава британського об'єднання приватних вкладників Sharesoc. Історія з ENRC, вважає Лосон, тільки "підтвердила думку, що не можна вкладати гроші в компанію, де один або декілька акціонерів управляють всіма справами, не завжди знаючи при цьому зобов'язання і стандарти корпоративного управління, прийняті на Заході".
